UADOM: тридцятиліття у воєнний час

Значна частина виступів на конференції UADOM-2022 була присвячена стійкості та надійності домену .UA у воєнний час. Проте, незважаючи на бойові дії, учасники доменного ринку думають про майбутнє, і не менш важлива частина доповідей була присвячена перспективам українського інтернету.

"Домен .UA – цифрове представлення України у віртуальному світі. Проте у критичні моменти, такі як зараз, це має набагато глибше значення. Домен - важливий елемент у захисті українських інтернет-ресурсів, це також ознака вільної та незалежної країни", - сказала у своєму вітальному слові директор компанії NIC.LV, реєстру домену верхнього рівня Латвії та членкиня ради директорів корпорації ICANN Катріна Сатакі (Katrina Sataki). Вона також привітала всіх із тридцятиріччям та побажала сміливості, щоб продовжувати боротьбу.

До учасників конференції звернулася старший менеджер корпорації ICANN із залучення глобальних зацікавлених сторін регіону Північної та Центральної Європи Габріела Шиттек (Gabriella Schittek). Вона сказала, що захоплюється нашою сміливістю та дивовижною стійкістю в цей час. За її словами, ICANN дуже зацікавлений у співпраці з українською інтернет-спільнотою, і, якщо є занепокоєння, побажання, спостереження, які б учасники конференції хотіли б передати ICANN, Габрієла це зробить і докладе всіх зусиль, щоб допомогти.

Далі вона детальніше розповіла про серію вебінарів для європейського регіону, які проводяться у партнерстві з доменом .UA та охоплюють тематику DNS, та программу ICANN Fellowship, та закликала учасників конференції долучатися до цих програм.

Заступник Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олег Гайдук привітав усіх з тридцятиріччям домену. "Всю інтернет-спільноту хочу привітати з цією визначальною датою і побажати всім нам скорішої перемоги, в тому числі в інтернет-просторі", - сказав він.

У свою чергу, директор компанії "Хостмайстер", реєстру домену .UA Олег Левченко нагадав, що таке домен .UA: "це 550 тис. доменних імен, понад 300 тис. реєстрантів, понад шістдесят публічних доменів другого рівня. Система доменних імен UA працює у хмарах Anycast та має вузли у великих містах України, країнах Європи та США. Це не лише хмара, створена компанією "Хостмайстер", це ще й хмари наших партнерів. Сервіс Whois.ua забезпечує максимально прозору інформацію про доменні імена та їх реєстрантів. Але не на шкоду захисту персональних даних. Система реєстрації доменних імен, яка працює за сучасним протоколом EPP та обслуговує потреби реєстраторів".

"Все, що я перерахував, всі ці численні сервери, хмари, сервіси та протоколи – це все працює завдяки людям, які працюють у компанії. Це завдяки їм домен UA продовжує стабільно та надійно працювати в умовах воєнного стану. Вони змогли створити дублюючу інфраструктуру в країнах Європи у той момент, коли рятували себе та свої сім'ї від окупації. Люди - найголовніший скарб нашої компанії”, - наголосив Олег Левченко. Він також привітав із тридцятиріччям та побажав плідної роботи учасникам конференції.

Перші дні війни

Адміністратор домену .UA Дмитро Кохманюк свою презентацію присвятив заходам, що здійснила компанії "Хостмайстер" після початку активних бойових дій для забезпечення роботи домену .UA. Він розповів, що компанія заздалегідь розглядала варіанти дій у критичних ситуаціях, таких як відключення електроенергії, перебої з доступом до Інтернету або робота в умовах значних аварій.

"У таких випадках ми планували залучати сторонні компанії як резерв. Ми вели переговори та розглядали комерційні пропозиції різних компаній, щоб використати їхні можливості у разі потреби. Багато хто з них 24 лютого запропонував нам свою допомогу безкоштовно", - розповів Дмитро.

За його словами, компанія "Хостмайстер" для всіх систем, які забезпечують роботу домену .UA, знайшла "альтернативну локацію в Європі та зробила міграцію. Основна міграція зайняла три доби".

Кохманюк подякував усім компаніям, які запропонували допомогу, у тому числі й тим, чию допомогу "Хостмайстер" не зміг прийняти через технічні особливості. Він повідомив, що домен .UA зараз використовує потужності шести іноземних компаній, серед яких представники трьох присутні на конференції: CZ.NIC, Netnod та Packet Clearing House.

Виконавчий директор організації Packet Clearing House Білл Вудкок (Bill Woodcock) повідомив, що PCH співпрацює з компанією "Хостмайстер" з 2004 року. "За цей час в українському домені були впроваджені найкращі практики у питаннях безпеки і зараз Україна входить до 25 найбільш розвинених країн світу, які використовують найдосконаліші технології захисту".

Він нагадав, що на початку лютого домен UA зазнав значних DDoS атак. Але, за його словами, росіяни не змогли нанести значного шкоди і, не досягнувши результату, зробили однією з цілей своїх атак українських інтернет-користувачів, використовуючи фішингові напади.

Про потужні DDoS-атаки проти України напередодні війни та у перші дні нагадав і Даг Мадорі (Doug Madory) з компанії Kentik. За його словами, на початку це призводило до збоїв у роботі українських держорганів та банків, але згодом українські підприємства навчилися нейтралізувати такі атаки.

Він зазначив, що Україна створила "кіберармію", яка в свою чергу атакувала російські державні платформи і завдала їм серйозної шкоди.

Даг Мадорі також розповів про те, що в перші дні війни українські провайдери перестали використовувати точки підключення з російськими операторами, що також позитивно позначилося на стабільності інтернету в Україні.

В цей час у країнах Європи

Томаш Хала (Tomáš Hála) з чеської компанії CZ.NIC у своїй презентації розповів про співпрацю з компанією "Хостмайстер", яка розпочалася у перші дні війни: “Ми шукали спосіб, як допомогти Україні. Ми знаємо, як захищати домен і ми розуміли, що заради підтримки домену .UA нам треба буде зробити величезний обсяг роботи за обмежений час. Ми хвилювалися, що не встигнемо, що у нас не вистачить обладнання. Адже значна частина техніки поставляється на замовлення, і термін постачання зазвичай складає до півроку".

За його словами, потрібні були сервери, комутатори, маршрутизатори, інше мережеве обладнання, додаткові точки підключення до Інтернету, IP-адреси. "Тоді наші партнери, - чеські провайдери та мережеві оператори, - запропонували нам свою допомогу для підтримки України, вони надали нам те обладнання, яке було у них, і якого нам не вистачало. Дехто пропонував гроші. Я хочу подякувати всім за цю допомогу".

"Перші сервери для домену .UA були доступні вже 25 лютого. Ці сервери використовувалися для окремих компонентів реєстру .UA, зокрема як частина хмари Anycast. У наступні кілька днів лютого ми з нашими партнерами вводили в експлуатацію нові й нові сервери та інше обладнання. Усі процеси, всі підключення відбувалися дуже динамічно", - розповідає Томаш Хала.

За його словами, зараз домен .UA використовує дві незалежні локації в Празі, із захистом від DDoS, та резервним електроживленням.

"Те, що сталися 24 лютого, викликали дуже сильні емоції у нас у компанії, - розповів у своєму виступі Ларс Йохан Ліман (Lars-Johan Liman) зі шведської компанії Netnod. - І ми почали міркувати про те, як ми можемо в цій ситуації допомогти Україні. Ми думали: наша хмара DNS Anycast могла б підтримати роботу домену .UA, посилити його стійкість".

За його словами, вранці 25 лютого генеральний директор компанії зібрав нараду, на якій було складено перелік всього, що було необхідно. "Треба було виділити максимально великі ресурси, всю потужність і при цьому гарантувати, що можлива атака не вплине на наших інших користувачів. А найголовніше – всю підготовчу роботу ми мали зробити сьогодні", - згадує Ларс.

Зазвичай така робота займає два-три тижні, - пояснює він. - "Цей час необхідний для того, щоб ввести додаткові IP-адреси, налаштувати сервери, які знаходяться в різних частинах світу. Це ручна праця, яка займає багато часу. Але на нараді ніхто не питав, чому ми це робимо. І вже ввечері того ж дня о 8:22 ми закінчили всю цю роботу, яка зазвичай займає тижні. Ми зробили це тому, що всі наші співробітники розуміли серйозність ситуації".

"Швеція менша за Україну і за населенням і територією. І ми розуміємо, що така сама ситуація може бути в нас. І якщо це станеться, ми сподіваємося отримати таку ж допомогу. Ось чому ми це робимо. І ми будемо підтримувати вас стільки, скільки це буде потрібно”, - сказав Ларс Йохан Ліман, завершуючи свій виступ.

Персональні дані на шляху до Європи

Партнер Smartsolutiions адвокат Олександр Папуця свою презентацію присвятив захисту персональних даних (ПД). За його словами, відповідне законодавство вже застаріло. Тим часом Україна взяла на себе зобов'язання до грудня 2023 року гармонізувати законодавство з правовими нормами, прийнятими в Європі. Законопроект (№ 8158) вже розроблено та розглядається Верховною Радою.

Олександр Папуця докладно розповів про відмінності нового законопроекту. За його словами, одна з головних новацій - посилення прав суб'єкта персональних даних, а саме права на забуття, права на заперечення проти обробки та обмеження обробки ПД, права на мобільність даних и пр. Крім того, законопроект конкретизує права та обов'язки контролера та оператора ПД, а також визначає процедуру повідомлення про витік даних.

Дискусії про майбутнє та сучасне

Друга секція конференції UADOM майже повністю присвячена бізнесу, пов'язаному з реєстрацією доменних імен. Жваву дискусію викликав виступ президента холдингу Internet Invest Group Олександра Ольшанського, в якому він висловив думку про те, що майбутнє доменних імен пов'язане з блокчейном, "тобто ми з вами як реєстратори стаємо зайвими".

Під час дискусії її учасники також обговорили можливості та недоліки штучного інтелекту стосовно реєстраторського бізнесу та відповідальність реєстратора у разі зловживань з боку його клієнта.

Реєстратор Олександр Седінкін свою презентацію присвятив проактивній системі захисту на основі списків блокування Blocklist. За його словами, система дозволяє блокувати різноманітні види кібератак. Для цього Blocklist здійснює аналіз трафіку, вносить IP-адреси до списку потенційно небезпечних, а також проводить аналіз історії блокування.

Бурхливу дискусію викликала пропозиція директора з маркетингу компанії Cityhost Олега Рівтіна щодо дерусифікації домену .UA.

Олег у своїй презентації нагадав, що в домені .UA спочатку були створені публічні домени другого рівня на основі транслітерації російськомовних назв обласних центрів (наприклад, kiev.ua чи kharkov.ua), а домени на основі україномовної транслітерації (kyiv.ua чи kharkiv.ua) ) з'явилися через деякий час. У результаті російськомовні домени виявилися старшими, а отже – популярнішими. Так, у kiev.ua налічується 38 тис. доменних імен, тоді як у kyiv.ua – лише 2 тис.

"Ми маємо розвивати українську ідентичність, особливо зараз, під час російської агресії", - сказав він.

За його словами, компанія Cityhost ще влітку цього року запропонувала своїм клієнтам пільгову вартість імен у домені kyiv.ua. Компанія припинила реєстрацію нових доменних імен у російськомовних доменах (при цьому ти, що вже зареєстровані, можна подовжувати) і закликала клієнтів переходити на україномовні доменні імена.

Олег Рівтін закликав реєстраторів наслідувати приклад компанії Cityhost. "Найголовніше - я пропоную реєстраторам припинити реєстрацію русифікованих імен". Він також запропонував створити робочу групу, щоб координувати дії реєстраторів щодо розвитку україномовних доменів.

Від Херсона до Харкова

Досвідом роботи у окупації поділився херсонський реєстратор Борис Княжицький. "Це було дуже складно, насамперед психологічно. Постійний стрес, постійний тиск. Коли окупанти зайшли до Херсона, вони насамперед зайнялися зв'язківцями. Вони вдерлися до моєї квартири, вибили двері, забрали всі комп'ютери. Добре, що мене тоді вдома не було, бо мене забрали б на підвал"

"Мені довелося ховатися на болотах, на островах і там же працювати. Коли вони відключили зв'язок і цілими тижнями не було інтернету, ми сідали в човен і вночі підпливали ближче до Миколаєва, де добивав мобільний зв'язок. Це було складно, але всі заявки наших клієнтів ми виконали, жоден клієнт не залишився скривдженим. Як добре, що окупантів там більше немає. Я досі не можу прийти до тями", - розповів Борис.

У свою чергу керівник харківської компанії-реєстратора доменних імен Ukrnames Олександр Лобода поділився досвідом роботи під обстрілами. "У нас два датацентри: один у центрі Харкова, інший – на території колишнього військового заводу. Другу локацію регулярно обстрілювали, але на щастя наші співробітники не постраждали. Одного разу потрапили у каналізацію, було порушено основний оптичний канал і ми кілька днів працювали на резервному каналі", - розповів він.

Лобода також повідомив, що через обстріли деякі постачальники припинили роботу, а співробітники були змушені працювати віддалено. "Усі ці проблеми призвели до того, що ми оптимізували нашу роботу, посилили моніторинг, зробили так, щоб наші системи працювали в максимально автономному режимі". За його словами, зараз завдяки Збройним силам України обстріли Харкова не таки інтенсивні, як раніше.

З історії Інтернету

Привітавши колег із тридцятиріччям, реєстратор В'ячеслав Черкашин свою розповідь присвятив появі першого приватного доменного імені другого рівня. Це було доменне ім'я business.ua ділового журналу "Бізнес" видавництва "Бліц-інформ". На той час це було найпопулярніше ділове видання в Україні, зараз випуск журналу припинено.

За словами В'ячеслава, коли йшлося обговорення відкриття реєстрацій доменних імен другого рівня, з'явилася новина про продаж доменного імені business.com за кілька мільйонів доларів. "Я подумав, що буде символічно, якщо першим доменом був би домен business.ua. Я зателефонував до видавництва “Бліц-інформ”, домовився з ними та оформив усі необхідні документи", - згадує він.

В той момент ще обговорювався формат заявки на реєстрацію доменних імен другого рівня та директор компанії "Хостмайстер" Борис Мостовий пообіцяв надіслати всім реєстраторам шаблон заявки – щоб усі реєстратори були у рівних умовах. Сімнадцятого жовтня, вночі о 1:05 я отримав листа. Я швидко оформив все за шаблоном і вже о 1:26 надіслав заявку на реєстрацію домену business.ua. І ми почали чекати. Тоді заявку обробляли 14 днів. Я був дуже радий, коли я отримав відповідь, що першим зареєстрованим ім'ям став business.ua. Але потім Борис розповів, що ця заявка була третьою, хтось встиг надіслати заявки раніше за мене, але ці заявки не пройшли перевірку DNS-серверів”, - розповів В'ячеслав.

Тетяна Долинська розповіла про проект UAnet History. В рамках проекту ентузіасти зібрали понад 200 інтерв'ю з людьми, які створювали інтернет в Україні та створили відповідний фонд у Центральному державному електронному архіві України. Сайт проекту Wiki.history.net.ua зараз у процесі наповнення. Тетяна закликала всіх приєднуватися до проекту, щоби не втратити інформацію, не втратити нашу історію.

Президент компанії "Адамант" Іван Пєтухов, привітавши учасників із тридцятиліттям, подякував команді компанії “Хостмайстер” та всім, хто бере участь у підтримці домену .UA за стійкість упродовж усіх цих років, а особливо в останній рік. "Жодна українська компанія не мала б ресурсів без домену .UA. Те, що ми витримали широкомасштабне вторгнення, і не просто витримали, а ще й проводимо такий потужний форум - це вже перемога", - сказав він.

"Дуже приємно було почути слова нашого головнокомандувача Валерія Залужного про важливість кіберфоронту. Ми з вами все на фронті, ми наближаємо нашу перемогу. І велика вам подяка за організацію UADOM”, - сказав Іван Пєтухов.

Організатор конференції компанія "Хостмайстер" дякує спікерам та учасникам за інформативні презентації та жваву дискусію. Завдяки таким зустрічам, обміну думками та досвідом домен .UA стає кращим та безпечнішим.

Особливу подяку команда "Хостмайстер" висловлює компанії "Адамант", яка виступила головним інтернет-партнером конференції UADOM та надала для заходу студію з гарантованим електроживленням та потужним інтернет-каналом, а також створила затишну робочу атмосферу протягом двох днів роботи конференції.

UA – наш спільний дім. Зробимо його кращим!